Коли до інвертора немає бездротового шляху

Три способи втратити зв’язок з інвертором

Логер перестає відповідати. На Deye чи Sunsynk Svitgrid читає інвертор через логер Solarman — той самий Wi-Fi стік — у вашій локальній мережі, на порту 8899. Виробник ніколи не обіцяв тримати цей порт відкритим, і оновлення прошивки логера його закривають. Коли ваш закриється, застосунок замовкає, і змінити в ньому нічого не можна.

Логера немає взагалі. Huawei SUN2000 без SmartLogger і без SDongle не має мережевого інтерфейсу. Підключатися просто нема до чого, за жодні гроші.

Логер відповідає лише виробнику. Деякі стіки достукуються до хмари виробника і не відповідають нічого у вашій власній мережі — вам зокрема.

У всіх трьох випадках інвертор працює справно. Бракує саме маршруту до нього.

І навіть коли логер відповідає, ви для нього — друга справа. Його головна робота — вивантажувати дані у хмару виробника, і саме вона має пріоритет: кожне локальне читання конкурує з нею за той самий пристрій. Читання інвертора напряму прибирає нас із цієї черги: ми більше не затримуємо вивантаження логера, а логер не затримує нас.

Шина, яка є завжди

У вашого інвертора є власні клеми RS-485 — ті самі, до яких підключають зовнішній лічильник або систему керування батареєю. Ця шина належить інвертору, а не логеру і не радіо, і жодне оновлення прошивки її не забере.

Edge Connector під’єднується до цих клем, читає інвертор напряму і віддає дані у ваш Wi-Fi. Логер лишається на місці й далі робить те, що робив для застосунку виробника.

Один роз’єм, один кабель

Усе приходить одним RJ-45 — пара RS-485, сигнальна земля і живлення. Кабель можна обтиснути самому зі звичайного Cat 5e.

Розпіновка опублікована: контакти 1–2 і 7–8 несуть RS-485, 3 і 6 — сигнальна земля, 4–5 — живлення. Прочитайте сторінку розпіновки перед тим, як обтискати.

Не тільки Deye

Та сама схема читає Huawei SUN2000 без SmartLogger і без SDongle. Саме з нього все й почалося — на живому SUN2000-30KTL-M3, 28 серпня 2026.

Станом на 3 вересня 2026 напряму по шині можна підключити ще дев’ять брендів: Deye, Sunsynk, Sol-Ark, Afore, SRNE, KStar, Sofar, Megarevo і Solis.

Мережа пробачає. Дріт — ні.

Читати інвертор через мережу — це розмова з тим, хто хоче говорити. Є порт, є адреса, є код помилки, коли щось не так.

RS-485 — це пара дротів. Ніхто про себе не повідомляє. Два пристрої, що заговорили одночасно, псують повідомлення один одному, тож право говорити має лише один за раз — а весь тайминг наш: скільки чекати між запитами, скільки чекати на відповідь, скільки тримати лінію, перш ніж відпустити. Помилитеся в будь-чому — шина не поскаржиться. Вона просто замовкне.

А мовчання не каже нічого. Воно виглядає однаково, чи переплутані передача з прийомом, чи переставлені місцями A і B, чи не та швидкість, чи не та адреса, чи трансивер без живлення, чи інвертор просто вирішив не відповідати. Шість несправностей — один симптом. На першу ми витратили три дні: у нашій власній схемі підключення передача і прийом були переплутані.

Тому ми перестали вгадувати і зробили те, що відповідає. Наш емулятор інвертора — невелика плата, яка поводиться на шині як справжній інвертор: той самий протокол, та сама швидкість, ті самі регістри, з моделі реальної станції. Коли Edge Connector ставить їй запитання, вона відповідає так, як відповів би справжній.

Це дає нам контроль. Якщо емулятор відповідає, а інвертор — ні, несправність на боці інвертора. Якщо не відповідає ніхто — несправність наша. Мовчання перестає бути двозначним, а саме в цьому вся біда з дротом.

Чого емулятор не вміє — це підтвердити, що адреса регістра правильна. Він відповідає з тієї самої карти, яку читає Edge Connector, тож хибна карта робить обох хибними однаково, і вони чудово між собою погоджуються. Саме тому доведеним тут ніщо не вважається, доки власні добові лічильники справжнього інвертора не збігаються з тим, що ми з нього читаємо.

Як отримати

Плата приїжджає з уже встановленим і налаштованим трансивером RS-485. Нічого паяти й нічого на ній налаштовувати не треба.

З вашого боку потрібні три речі: кабель від пристрою до клем RS-485 інвертора, Wi-Fi, який дістає туди, де стоїть інвертор, і застосунок Svitgrid у телефоні. Застосунок з’єднається з пристроєм по Bluetooth, проведе вас через підключення, а тоді просканує шину і знайде на ній інвертор.

Далі це той самий Svitgrid, що й у всіх: живі дані, історія, сповіщення і керування — звідусіль.

Подивіться, як її збирають

Вісімдесят п’ять секунд від початку до кінця. Ось що означає «ручне складання»: трансивер, розведення RJ-45 і весь монтаж робляться руками — тому ED-1.1 і збирається день, а не лежить на складі.